Невідома Україна — Про рідну Неньку та увесь світ

Бакота

У такий неспокійний час, коли війська сусідньої держави-ненажери, яка зміюкою кусає себе за хвіст, тиняються сходом нашої Неньки, трошки треба змінити обставини свої вкладок та поїхати, хоча б подумки, на захід. У Хмельницькій області існує надзвичайно красиве, мальовниче та тихе місце. Місце, про яке, як вияснилось, знає увесь світ. І на Афоні, і у Тібеті. Воно зовсім поруч та водночас - не зовсім. Отже, Бакота, УКРАЇНА.

У Наддністров’ї (Подністров’ї), умовному районі України, тече річка Дністер. Колись давно, але не так, щоб цьому не було документованих свідчень, як-то з усілякими Атлантидами та Фаетонами, було файне місто Бакота у Кам’янець-Подільскому районі. Навіть у середині минулого сторіччя там було життя. Голод 1932-1933 років не сильно вплинув на трохи віддалене населення, чого не скажеш про повоєнний голод, який забрав життя у більшої кількості людей, аніж сама Друга світова.


Бакота у перекладі з давньоруської мови означає бажане, прекрасне місце. Скелі, у та біля яких раніше був монастир, ще свої ритуали проводили старовіри-язичники, потім прийшло християнство, не дуже відставши від Володимира. Монастир пережив багато змін. Як часу, так і кордонів (Румунія, Литва, Польща, СРСР, Україна тощо). На жаль, наразі збереглося небагато, проте є на що подивитися. А зараз, як і раніше, тут можна попити живої та чистої води (як-то кажуть, "чоловіче" та "жіноче" джерела). Плюс, у цьому місті народилася олімпійська чемпіонка з легкої атлетики (метання диску у Мюнхені'72) Фаїна Мельник (1946).


До Бакоти можна під’їхати на авто, проте той бік автор не бачив, можна проплисти по Дністру, дивлячись на краєвиди та тисячолітні скелі. Сумна історія міста/села полягає у тому, що ще у 50-60ті роки ХХ сторіччя на місці великої та глибокої води була земля, городи та хати. На жаль, у 1981 році все населення було змушене покинути рідні землі через Дністровську ГЕС.

Місце дійсно цікаве, вельми варте уваги.





Прокоментуйте!